Дорогі друзі! Перед вами перше повне видання моєї книги «Сади Соацери», написаної майже десять років тому. Можливості електронної публікації звільнили автора у тому числі і від дружніх видавничих «уз». Нічого поганого про редакторів не скажу, але кінцевою метою їхньої діяльності є не творчість, а дохід, тож вони вимагають «формат». Це слово має багато значень, у тому випадку мають на увазі те, що книга має відрізнятися від інших, яких вже звик читач. Є випадки і останні, років двадцять тому по мережі поширилася інструкція від якогось видавництва, в якій була потрібна одна сюжетна лінія, всепереможний герой, головне ж його дівчину можна було вбити, але й у жодній мірі не ґвалтувати. І, само собою, переможний фінал. «Формат» набридає швидко, так і хочеться написати щось зовсім незвичне. Проте читач не схвалить, редакція ж може й опублікує, але лише один раз. А ось потім ... Реакцією на цю ситуацію і стали кілька моїх "неформатних" книг, з яких повністю вдалося опублікувати лише "Сферу". Читачі… О, це було дуже цікаво! «Сади Соацери» видано лише частково, кілька розділів в одній збірці. І тепер, вільна від задушливих обіймів паперу, книга виходить цілком. Інші «співавтори» теж не потребують представлення: Едгар По, Едгар Берроуз, Говард Лавкрафт, Льюїс Керролл. Ті, хто відомий менше, теж зробили свій вагомий внесок. Всім їм, які вічно живуть у Всесвіті Фантастики, автор приносить свою щиру подяку. Отже, мозаїка старих книг, отже – космічний грезофарс. Сади Соацери - сади стародавньої столиці Марса, сади безсмертної Фантастики.