«Собакін, Михалков, Войнович, Данелія, Горбачов – ось вони, архітектори мого життя. Я, звичайно, і сама теж зробила свій внесок, а саме – працю. Я написала двадцять томів, і за мене це ніхто не міг би зробити. І тим не менше: літературний талант дуже важко виявити. Талант співака чи художника – запросто. Людина співає або малює – відразу помітно. А писати… Всі вміють писати, загальна грамотність з тридцять сьомого року.Я могла би і не розпізнати свої літературні здібності. Працювала би вчителькою співу: вахадили гу-сі... І так все життя. Моє призначення помирало б у мені. Я ходила би нервова і нещасна. Але я уникла цієї долі. Я завжди займалася тим, що мені цікаво. Це щастя. Я виграла своє життя». Токарєва