«У цю хвилину до них підійшов, шкутильгаючи, старий воротар, якого всі звали просто Семом, - єдиний мешканець театру в ті часи, коли немає ні репетицій, ні вистав. Він дав господареві візитну картку та повідомив, що його хоче бачити леді Міріам Марден. Містер Мандевіль пішов, а батько Браун ще кілька секунд дивився на його дружину і побачив, що по її зів'ялому обличчі блукає слабка, невесела посмішка…»