При об'єктивній оцінці історії розвитку німецьких лінійних крейсерів у період 1907-18 рр., стає ясно, що вони за своїми якостями були кращими бойовими кораблями того періоду завдяки меншій вазі корпусу та котельно-машинної установки, кращому бронюванню, а також тому, що заряди пороху для гармат, якщо їх охоплювало полум'я, згоряли без вибуху, як це було на британських кораблях. Основним дефектом, що виявився в бою, стало затоплення щодо великого приміщення бортового торпедного апарату в носовій частині, яке врешті-решт призвело до загибелі "Лютцова", хоча він зміг би втриматися на плаву, якби повна водонепроникність перебірок була звичайним німецьким стандартом.