Детективна повість «Шестикрилий Серафим» була написана Мариною Анатоліївною Алексєєвою в 1991 р. спільно з колегою Олександром Горкіним і була опублікована в журналі «Міліція» восени 1992 року. Повість була підписана псевдонімом Олександра Марініна, складеним з імен авторів. >***

Спільно з колегою Олександром Горкіним Марина Анатоліївна вела у журналі «Міліція» рубрику «Школа безпеки». Матеріали рубрики мали пародійний, жартівливий характер, але насправді це були поради, як уберегтися від того чи іншого виду злочину. «Там була безглузда Шурочка Марініна і старий детектив Саша, який приїжджав до неї завжди голодний, а вона годувала його вечерею і скаржилася, що боїться увечері гуляти, боїться купити машину, боїться виїхати у відпустку. А він, лежачи на дивані, повчав її, як треба поводитися, щоб біда не трапилася». Псевдонім «Олександра Марініна» використовувався ними також при написанні матеріалів для газети «Пролог» (нариси про сучасну злочинність у Росії), газети «Експрес» (гумористичні розповіді про те, що потрібно обов'язково робити, щоб напевно стати жертвою злочину — подібність до школи безпеки навпаки). Перша книга «народилася» у 1991 році і, як водиться, зовсім випадково. Олександр Горкін запропонував написати у співавторстві науково-популярну книгу про наркотики на замовлення «Юріздату». Марині Анатоліївні це здалося нецікавим («скільки наукових праць уже було!»), і вона запропонувала писати у жанрі детектива. За 19 днів («з реготом та вереском») була написана книга «Шестикрилий Серафим». Тяжкі часи 1991 року не дозволили на той час здійснити видання повісті. Вона побачила світ 1992 року у журналі «Міліція». Це була перша книга, підписана псевдонімом «Олександра Марініна». У січні 1995 р. до Марініної звернулося видавництво «ЕКСМО» з пропозицією видавати її твори в серії «Чорна кішка». Перша книга, видана «ЕКСМО», з'явилася в квітні 1995 р. Вона називалася «Вбивця мимоволі», в ній були опубліковані повісті «Шестикрилий Серафим» та «Вбивця мимоволі». Після цієї книги права на повість «Шестикрилий Серафим» нікому не передавалися і автор виступає категорично проти її подальшої публікації.