«…Для затримання народів на шляху антихристиянського прогресу, для видалення терміну наступу антихриста (тобто тієї могутньої людини, яка візьме в свої руки весь протихристиянський, протицерковний рух) необхідна сильна царська влада. Для того, щоб ця царська влада була довго сильна, не тільки не потрібно, щоб вона спиралася прямо і безпосередньо на простонародні натовпи, своєкорисливі, пристрасні, дурні, рухливі, легко розпусні; але – навпаки – необхідно, щоб між цими натовпами і царським престолом височіли міцні станові щаблі; необхідні бічні опори будівлі довговічного монархізму. <…>Самі стани чи, точніше, сама нерівноправність людей і класів важливіша для держави, ніж монархія…»