Еміліо Сальгарі сучасники називали «італійським Жюлем Верном». У юності, під час навчання в морехідному училищі, він захлинаючись читав романи французького корифея пригодницького жанру, і в результаті пішов стопами свого кумира, написавши близько двохсот романів і оповідань. І хоча автор ніколи не залишав Адріатики, його романтичні та шляхетні пірати збродили всі моря-океани. Особливою любов'ю у читачів користуються його романи з циклу «Антильські пірати», в яких розповідається про неймовірні пригоди грізних корсарів, що сіяли страх в іспанських колоніях на узбережжях Південної Америки в XVI–XVII ст. Червоного Корсара» та «Останні флібустьєри», в яких знову стикаються інтереси великих держав та відважних розбійників Берегового братства. Морські баталії, сліпучі фарби південних островів, непримиренна помста, пристрасть, зради і справжнє кохання, – у цих романах Еміліо Сальгарі знову зібрав усі необхідні інгредієнти великої пригодницької літератури. 1928).