Євген Примаков за родом своєї діяльності був одним із найтаємніших людей країни. Він розпочинав як журналіст, був директором Інституту світової економіки та міжнародних відносин, який за часів СРСР готував закриті доповіді для керівництва країни. На зламі епохи від тоталітаризму до демократії був «кинутий» М. Горбачовим та Б. Єльциним на Службу зовнішньої розвідки, а потім – до Міністерства закордонних справ. На посаді прем'єр-міністра було покликано врятувати країну після дефолту 1998 року. Все викладене у цій книзі Примаков пропустив через призму особистого сприйняття, заздалегідь знаючи і не побоюючись, що не все сказане буде прийнято читачами.