<Р>Рудий Фішел, онук старого шойхета Іцхака, прибіг, тільки-но я відкрив крамницю. — Шолом, дядько Ефраїм, — привітався Фішел, не встигнувши навіть віддихатися. – Ой, дядьку Ефраїм, до тебе там із самого Єрушалайма приїхали. Спочатку я подумав, що приїхала Гіта, і зрадів, і хотів негайно бігти їй назустріч, моїй молоденькій, ягідці моїй. Але потім зрозумів, що Гіта приїде тільки на рош-ходеш, перший день місяця адар. І засмутився, і ледь не розплакався, бо до рош-ходеша залишалося ще три дні, чи мені про те не знати, коли щоранку я ці дні вважав. Так я рудому онукові старого Іцхака і сказав...»