Після полуденне сонце відкидало косі промені через величезні вікна, розташовані по всій довжині квартири, і відбивалося золотистим сяйвом від полірованих дерев'яних підлог. скоріше стомлюючими і нудними. Звичайно, десятьма місяцями раніше вона була ніким іншим, як постійною мешканкою Ларкхолла - жіночої в'язниці - так що було цілком зрозуміло, чому настільки просте заняття, як приготування вечері, досі дарувало їй таке безмежне почуття свободи. Звук ключів, що повертаються в замку, змусив її підняти голову, і вона посміхнулася, коли з коридору увійшла її сусідка по квартирі, а за сумісництвом і її дівчина, несучи в руці портфель, який м'яко опустила на стіл поруч із комп'ютером.