Оголювавшись повністю, вона повернулася і виявила, що всі її спроби рухатися якомога тихіше були абсолютно марні. Жінка в її ліжку прокинулася і сіла, відкинувшись на купу подушок. Її сіро-зелені очі сяяли в напівтемряві. «Привіт, Ніккі», тихо сказала вона, і в її словах відчувся легкий відтінок шотландського акценту. Її оголене тіло потопало в згорнутих клубком ковдрі й простирадлі, миле сонне обличчя було обрамлене пасмами темного й освітленого волосся, що лежали безладно. Вона виглядала просто чудово.