«…Лариса не дослухалася. Вона тихо сиділа в кріслі і вдавалася до мрій про те, як вони завтра з Романом та Іриною поїдуть на дачу, як кататимуться на катері, не слухаючи голосень матері і тітки. Але тут двері відчинилися, і на порозі з'явилася Катерина Андріївна. — Ромо, Ромо! - Закричала вона. - Послухай, чого в нас відбувається! Прямо з глузду з'їхати можна! Тетяна зникла! - Яка Тетяна? — машинально спитав Роман, хоч йому це зовсім не було цікаво. — Яка яка? – сплеснула руками теща. - Сусідко наша, з другого під'їзду! Другого дня вже вдома немає! Усі на вухах стоять! Ти, Ромо, швидше біжи та розберись! Я так думаю, що це саме по твоїй частині! - Стоп, стоп! – охолодив запал тещі Роман. – Куди тікати? Навіщо? Чому з моєї частини? - А як же! Ти ж на адвоката вчився! – з непробивною логікою пояснила та. – А до чого тут адвокати? Кого треба захищати? – Та не захищати! А Тетяну шукати! Може, з нею трапилося чогось?…»