Початок XX століття був, напевно, найщасливішою та оптимістичнішою епохою в людській історії — світ уявлявся впорядкованим і міцним як ніколи, збройні конфлікти, здавалося, пішли в минуле, віра в прогрес не знала кордонів, успіхи науки та техніки обіцяли незабаром. майбутньому небачене процвітання, печатка передрікала славу нового «золотого століття», що настав сторіч. Важко повірити, але навіть напередодні Першої Світової війни політики продовжували твердити, що надія на «вічний світ» і загальне щастя ніколи ще не була такою реальною… Минуло кілька місяців — і всі ці прекрасні мрії розсипалися порохом: XX століття стало не епохою гуманізму, світла і розуму, а найкривавішим і найжорстокішим століттям від початку часів.

Чому так сталося? Чому ера великих надій обернулася жахливим Апокаліпсисом? Як Росія та Європа «зреклися старого світу» і фактично наклали на себе руки, вчинивши масове самогубство? З чиєї вини людство було скинуто в пекло нещадних революцій, воєн і геноциду, які забрали сотні мільйонів життів? І головне — чи не повторюється той самий страшний сценарій і тепер, на початку нового сторіччя? Свіжий погляд на найбільшу трагедію не лише російської, а й всесвітньої історії! Життєво важливі уроки минулого, не вивчивши які ми приречені на повторення Апокаліпсису XX століття!