Впродовж усього польоту з Владивостока в Токіо Ірина і Натка мучилися сумнівами, чи правильно вони зробили, вирішивши попрацювати танцівницями в Японії? З іншого боку - що втрачати? Хорошої роботи немає, "нових росіян" швидко розібрали, безгрошів'я обриднуло до бісиків. Красиво жити ой як хочеться. А, як виявилося згодом, і жити, просто жити хочеться теж! Ілюзії випарувалися в одну мить: "Рашн герлз" для сексуальних втіх "російські менеджери" - торговці живим товаром, а гордість і честь - все, що залишилося. Подруги борються до останнього і йдуть на крайні заходи... Тільки ось крайніми знову залишилися вони самі. А тут і любов приспіла, тільки чи не пізно? Хіба можна щось ще врятувати?