Важко жити на руїнах цивілізації, серед уламків її колишньої могутності. Хоча уламки ці дуже привабливі і багато хто дає за них хорошу ціну. Тим, хто вміє добувати ці уламки, нудно не буває ніколи. Але чому тоді що не завдання, то спасіння світу? Чому пішли часи простого та зрозумілого полювання за скарбами? Чому доводиться мотатися з сектора в сектор, позбавляючи світ помилок давно померлих людей? Доставка - це просте заняття. З простим, рутинним порядком. Дійти до місця, знайти об'єкт, вилучити об'єкт, повернутися, здати замовлення, завершити доставку. То чому ж порядок доставки щораз летить у тартарари?