«Усі мої роботи насправді ґрунтуються на враженнях дитинства», – зізнавався знаменитий шведський режисер Інгмар Бергман. Власник трьох «Оскарів», призів Венеціанського, Канського та Берлінського кінофестивалів, він через творчість зживав «демонів» свого дитинства – ревнощі та підозрілість, страх і тугу батьківського будинку, повного пригнічених бажань. Театр і кіно подарували можливість перевтілення, швидкої зміни масок, відходу в магічний світ фантазії: чи може така гра вилікувати художника? шістдесяти роках активної творчості в кіно та театрі переплетені з міркуваннями про природу людських відносин, мистецтва та віри; це закулісся пристрастей та пошуків, сумнівів, розчарувань, любові та зради.