Росія споконвіку жила пліч-о-пліч з кочовими народами Великого Степу та Півночі, поступово включаючи до своїх кордонів «кочові» регіони. Кульмінацією цього процесу стала форсована модернізація кочових територій, реалізована в Радянському Союзі в 1930-і роки. Більшість кочівників практично відразу було посаджено на землю. У безкраїх степах виросли міста, селища та колгоспи. Багато вчорашніх вільних скотарів стали землеробами, пішли працювати на заводи та шахти. У чому були причини прискореного, форсованого «прив'язування» кочових народів до землі та які історичні результати цього процесу? На ці та інші питання дасть відповідь книга доктора історичних наук Ф.Л. Синіцина.