Все, що перестало бути справжнім, автоматично стає минулим, приналежністю фотоальбомів та чорно-білих аматорських фільмів. І ми поспішаємо вперед, залишаючи за кормою дорогоцінні спогади. Тільки на рідкісних привалах дістаємо їх із коробочки, розглядаємо, любовно сортуємо та складаємо на місце – до нових часів, до правнуків, до майбутнього. У кожного скарбу свої – і в цьому чорно-білому фільмі минулого заховані яскраві миті, зашиті голоси людей, миготять обличчя, переглядають події…