Роб-Грійє знайшов свій стиль вже в ранніх романах, до яких належить і «Будинок побачень», опублікований 1961 року. Тут простір тексту задається за допомогою прийомів, вже відомих російському читачеві хоча б за проектом революції в Нью-Йорку. Автор пропонує читачеві загадку, ребус, який згодом виявляється зовсім і не ребусом, тому що не передбачає розгадки. Герої «Будинку побачень» змушені вести постійне полювання за грошима, та й просто один за одним. Одного з героїв, мабуть, вбивають, якщо це не вигадка господині розважального закладу, сон убивці або марення вбитого…