Борису Харламову вдалося за допомогою унікального жанру – роману в діалогах – передати живу розмовну промову, звички, вигляд персонажів – молодих людей, які живуть в епоху «бандитського капіталізму» дев'яностих років. боїться ризикувати, вміє любити і з усіх сил намагається вижити в нелегкий час, не втрачаючи властивого йому оптимізму. «У мене таке життя, Насте, я пливу за течією в бурхливій річці, часто б'юся об каміння, у мене немає сил і часу вибратися на берег і озирнутися на всі боки…»