Нехай в Афганістані не було ні лінії фронту, ні «правильної», «окопної» війни, але «окопна правда» – ось вона, у цьому бойовому щоденнику піхотного лейтенанта. Правда про службу у «воюючим», «рейдовому» батальйоні, про бойові виходи та повітряні десанти, проведення колон, блокування та прочісування кишлаків, засідки, підриви на мінах і фугасах, переслідування «духів» і багатоденні походи по горах, де «навіть ішаки» не витримують, лягають на черево і видихають, а радянський солдат долає будь-які труднощі». Правда про масовий героїзм і непривабливий виворот війни – про нагородження тиловиків частіше бойових офіцерів, про непробачні помилки старших командирів і важкі втрати, про супровід на Батьківщину «вантажу 200» у незапаяних червивих трунах і нестерпних похоронах, коли «навіть горілка». Вся правда про останню, героїчну та криваву війну СРСР…