Книга стала підсумком низки міждисциплінарних досліджень, об'єднаних концепцією «власної логіки міст», яка пропонує альтернативу усталеній традиції розглядати місто переважно як дзеркало соціальних процесів. «Власна логіка міст» - це підхід, що демонструє, як можна сфокусуватися на своєрідності та гетерогенності окремих міст, для того щоб встановлювати специфічні закономірності, пов'язані з відмінностями одного міста від іншого, спираючись на власну «логіку» кожного з них. Питання теоретичних інструментах, дозволяють описувати подібні закономірності, стає у книзі предметом критичної дискусії. Зокрема, автори обговорюють і використовують такі поняття, як «міський габітус», «уявне міста», міські «ландшафти знання» та ін. Як приклади у книзі зіставляється ряд європейських міст – таких як Берлін та Єна, Франкфурт та Гамбург, Шеффілд та Манчестер. Окремо розглядаються африканські міста з погляду їхньої «власної логіки».