Ще одна місія, ще один рейд, ще один бій з вірними друзями у взводі, ще хвилинку… Щоразу ти запускаєш гру, поринаєш у гру, живеш грою. І все б нічого — просто ще хвилинку, але тобі вже за тридцять, дружина і діти, робота і кредити, і тонна інших зобов'язань, а тобі все ще хочеться грати. Пора робити вибір: перетворити улюблене хобі на професію та стати зіркою кіберспорту просто подорослішати? Анотація від ЛітРес: Кажуть, перші тридцять років дитинства в житті хлопчиків - найскладніші. Далі доводиться або дорослішати, або ... У кожного свій другий варіант. І навряд чи він сподобається начальству, дружинам чи суспільству. Особливо якщо мова йде про комп'ютерні ігри. Для дорослого чоловіка «ганяти в танчики» вважається непоганим. Тим більше якщо щойно пішов з роботи через мерзотника головного редактора. Дружина, звичайно, була не в захваті, адже жити на щось треба. А для мене це може не просто гра. Я і звільнився через те, що мене не пустили до Польщі, де я мав оглядати великі кіберзмагання. Рятувальна думка прийшла сама собою. Ми живемо у благословенний час, коли будь-яке хобі може стати професією. Вирішено! Іду в кіберспортсмени, завойовую нагороди, повагу та світову популярність. Схоже, я ще не готовий дорослішати!