Лев Шестов – творець абсолютно вражаючої концепції «філософії трагедії», що багато в чому базується на європейському середньовічному містицизмі, в іншому ж – сміливо передбачає теорію екзистенціалізму. У своїх творах незмінно протиставляв філософському уморозі дароване Богом ірраціональне одкровення і виступав проти «диктату розуму» – як сукупності загальнозначимих істин, що пригнічують особистісний початок у людині. «Чи визнавав хоч один філософ Бога? Окрім Платона, який визнавав Бога лише наполовину, всі інші шукали тільки мудрості… Щоразу, коли розум брався доводити буття Боже, він першою умовою ставив готовність Бога підкорятися розумним основним «принципам»…»