У 1950 році Василь Ян охарактеризував С. Д. Кржижановського (1887—1950) як письменника, чия «присутність» зробила б честь будь-якій літературі світу... проте лише зараз стає надбанням широких читацьких кіл проза Кржижанівського, яка веде походження від Свіфта і По, Гофмана і Шаміссо, Мейрінка і Перуца, а в російській літературі — від «Петербурзьких повістей» Гоголя, від В. Одоєвського та деяких речей Достоєвського. , «Мандрівне «дивно»», «Клуб вбивць літер», «Книжкова закладка», «Матеріали до біографії Горгіса Катафалакі», «Спогади про майбутнє», майже всі публікувані вперше, а також спогади про письменника його дружини О. Бовшек та близько людей, які його знали.