Тяжко живеться людині, яка опинилася в іншому світі. Навіть якщо людину цього звуть Проглотом, і вона досягла посади голови ковена магів. Як на зло, неприємності посипалися одна за одною. Король незрозуміло чому не злюбив Проглота. Підлеглі ні фіга не працюють. Та й мало їх, цих підлеглих, одні загинули, інші розбіглися подалі від такого начальства. Королева сумує за вільним життям. Паладини звинувачують проковту в крадіжці реліквій. А вороги ночами не дають спати, бо ніч – це їхня улюблена пора доби, вампіри все-таки… І все частіше Проглоту, який уже став забувати своє земне ім'я, хочеться повернутися додому. Та тільки хто йому дозволить…