Роздуми про сенс буття та своє місце під сонцем, яке, як відомо, світить не всім однаково, призводять до того, що Венілін вирушає в подорож між часами та простором. Доля стикає його з різними незвичайними персонажами, які існують поза фізичними законами та всупереч матеріалістичному розумінню світобудови. Вінко черпає сили при розшифровці старовинного манускрипта, переклад якого під силу тільки йому одному, правда не без допомоги таємничих і надприродних сил. Через роки у свідомості Веніліна, сина свого часу та батька-хіппаря, виринають вірші невідомого автора. Він не розуміє звідки вони беруться і просто записує хвилюючі його рядки без конкретного бажання і мети, хоч і те й інше явно вимальовується у певний сенс. Паралельно із сучасним світом йде інший герой – вічний поручик Олександр Штейнц. Офіцер потрапляє в криваві битви, що випали на долю російського народу в різні часи та історичні формації.