Імперія Олександра Великого простяглася на три континенти, а його здобутки змінили весь Стародавній світ. Але Джон Грейнджер стверджує, що, незважаючи на всю свою військову звитягу і успіхи завойовника, він був одним з найвидатніших невдах в історії. Надмірність Олександра значною мірою стала причиною його передчасної смерті, і саме він сам був винен у краху своєї імперії. Адже Олександр правив суспільством, де цар був найважливішою фігурою для благополуччя всього народу загалом. Якщо цар зазнав невдачі, то це відбивалося по всій державі. Подібне траплялося у кожному поколінні македонських царів протягом двох століть до Олександра і знову сталося, коли він помер. Заради блага свого народу Олександру потрібен був дорослий спадкоємець, але дітей він не мав, а суперників він усував. Це була безвідповідальність вкрай інтровертної людини, наслідком її стали 50 років війн після смерті Олександра та руйнація його імперії.