Оповідання та повісті А. А. Кузнєцова не придумані, вони написані про те, що траплялося з автором у його багатому враженнями життя. До того як стати професійним літератором, автор як орнітолог, науковий співробітник Зоологічного музею МДУ і як майстер спорту з альпінізму побував у десятках експедицій і здійснив понад сто сходжень на вершини всіх гірських систем від Альп до Камчатки. Але гори, природа, птиці б тлом у творах письменника. Головна їхня тема — людина. Його душа, прагнення, його життєве кредо. У складній, часом екстремальній обстановці експедицій та сходжень людські характери розкриваються, проявляється їх сутність. Сюжети та персонажі оповідань дуже життєві. Вони немає ніякої надуманості, психологічна тонкість образів переконлива і достовірна. І кожна з оповідань несе в собі моральний початок, стверджує чесність і порядність, душевну чистоту. Загалом це ні на що не схожа проза зі своєю інтонацією, без пишнослів'я і «красивості», але з глибокою інтелігентністю та правдивістю.