Марія Некрасова «Потяг смертників» «Кожні три хвилини пропадає одна людина. Пропадає без сліду і назавжди. Хтось нарікає на катастрофи, хтось – на іноземну розвідку, на работоргівлю… Але лише одиниці знають справжню правду. Правду, яку людям знати не належить, та й ті, хто чув, все одно не вірять, інакше збожеволіли б…» Ірина – не просто студентка військового училища. Вона має таємниця. Вона вміє відчувати Падаль - жахливих істот, згустки зла, які прагнуть вбити, розірвати, роздерти. І ось одного разу, коли Ірина вирушила відвідати рідних, вибухнула катастрофа. Поїзд, яким вона їхала, аварійно зупинився посеред степу. Ірина відчула: потяг оточила Падаль. Треба рятувати пасажирів та рятуватися самій. Але як це зробити так, щоб ніхто не здогадався: і в Ірини є таємниця, можливо, навіть страшніша… Марія Некрасова «Темнота» Та що може бути страшного у звичайнісінькій школі?! Стара бібліотека, биті життям парти... А в старому особняку, перебудованому то до лікарні, то до клубу, то до театру, а потім і зовсім покинутого? Ось і компанія друзів так думала, коли вони вирішили обстежити занедбаний особняк. Вони зовсім не були готові до того, що там панує щось надприродне, щось вкрай небезпечне, моторошне і липке. Воно здатне пересуватися як слимаків – хвилями, підтягуючи за собою задню частину тулуба. Ця тварина здатна поглинати та знищувати. Чи є від неї порятунок? Під час зупинки в придорожньому кафе до них підсідає місцевий хлопчина на ім'я Тарук і просить підкинути до найближчого села. У селі Матвєєва Сьельга біля покинутого будинку машина глухне. І хлопці вирішують оглянути будинок. У ньому явно давно ніхто не живе, і з цікавого лише стара фотографія молодої привабливої жінки. Допомоги чекати нема звідки – у селі з машиною допомогти нікому. Тому хлопці вирішують залишитися на ніч у хаті пасічника… Вони й подумати не могли, чим обернеться ночівля у богом забутому селі на краю старого болота!