«Якщо ви зустрінете члена привілейованого клубу «Дванадцять вірних рибалок», який приїхав до готелю «Вірний» на щорічний клубний обід, то, коли він зніме пальто, ви звернете увагу, що на ньому зелений, а не чорний фрак. Якщо (за умови, що у вас вистачить зухвалості звернутися до такої піднесеної істоти) ви запитаєте його, до чого таке чудасство, він, швидше за все, відповість, що не хоче бути прийнятим за офіціанта. Ви відійдете, пригнічений цим одкровенням, але залишите за собою нерозгадану таємницю та історію, гідну того, щоб її розповісти…»