— Ну, і де ж твій чоловік? — голос, подібний до леза бритви, ранить.— Це щось із мережею, якийсь збій. Чоловік обов'язково відповість! — мене лихоманить, а у вухах дзвенить регіт незнайомця. Він різко відштовхує мене до стіни. Високий, злий. Той, що втратив терпіння. — Досить, дівчинко. Його пальці на моїй шиї стискаються все сильніше. Молочу руками по його передпліччя, плечах, намагаюся вдихнути на повні груди, але від страху легені стискаються до болю.— Твій Павлик, схоже, вирішив втекти. З моїми грошима. Я знайду його, це справа часу. Кілька годин. Але ти… непогана компенсація за моральну шкоду. між головними героями)#колишні чоловіки та дружини