Книга присвячена аналізу контекстів творів англійського мислителя Джона Локка (1632–1704), що публікувалися за його життя анонімно і названих ним «своїми» лише у заповіті: «Два трактати про правління», «Послання про толерантність» та «Розумність християнства» . Висловлюється гіпотеза про те, що втрачена «середня» частина «Двох трактатів» була присвячена питанню про толерантність. Замість цієї зниклої частини друзі Локка опублікували памфлет Epistola de Tolerantia, а потім його переклад англійською мовою. Теза про відокремлення церкви від держави як найважливішу вимогу християнства – у центрі політичної думки Локка. У «Розумності християнства» Локк міркує про подолання розбрату серед християн, пропонуючи вільні від сліпого дотримання «систем» і необхідні для особистого порятунку принципи щирого читання та розуміння Святого Письма. Для широкого кола читачів, які цікавляться інтелектуальною та політичною історією Європи другої половини XVII ст.