Поль Валері (1871–1945) – одна з найбільш багатогранних постатей у культурі ХХ століття: поет, есеїст, мислитель, драматург, але головне – шукач ключів до французької та світової культури, майстер найскладніших шифрів та дешифрувань, у яких математика опинялася ключем до поезії, а танець – ключем до філософії. З текстами цього автора російський читач познайомився завдяки давньому збірнику "Поль Валері про мистецтво", підготовленому В. Козовим. У цьому виданні вперше настільки повно явлений Валері - мислитель і філософ європейської культури, яку він сприймав як єдине ціле, як оплот усієї західної та світової цивілізації. Упорядник і перекладач М. Тайманова уважно відбирала тексти автора, про те «щоб ретельно вироблені почуття, думки, імпульси перетворювалися на їжу для розуму і душі». До книги увійшли спогади, діалоги, роздуми про метод, літературна, метафізична та культурно-історична есеїстика, афористика та фрагменти знаменитих «Зошит». Більшість включених до книги текстів російською мовою публікується вперше.