Під час Голокосту двадцять п'ять молодих ув'язнених концентраційного табору Освенцім було відібрано для створення та пошиття модного одягу. Переважно це були єврейські дівчата. Вони сподівалися, що ця робота врятує їх від газових камер. Вони виготовляли високоякісний одяг для дам вищого суспільства нацистського Берліна і для самих есесівців. Сімейні та дружні зв'язки дівчат не лише допомогли їм пережити переслідування, а й відіграли свою роль у таборовому опорі. Автор спирається на безліч джерел, включаючи інтерв'ю з останньою швейкою, що залишилася в живих.