"... А нещодавно я знову побачив Шестинського в Переділкіні. Подарував йому свою повість - результат двомісячного перебування на землі Господа Бога, в державі Ізраїль - «Поглянь на дім свій, мандрівник». Олег прочитав і образився, розглянувши в повісті те, чого там не було, Вирішив, що я намагаюся сховати Ісуса Христа в його босоноге дитинство, проведене в Назареті, відібрати Ісуса у людства, залишити його назавжди юдеєм. але він, на жаль, був серйозний до смутку. І сказав важливо: «Я все життя був віруючим християнином!» (що мене здивувало – щось я не помічав його біля Врат Божих на землі), але тут же додав значно: «Подумки!» Я розвів руками…»