У ПОЧАТКУ ВСІХ ПОЧАТОК

Відкривши Біблію на першій книзі, першому розділі та першому рядку, ви помітите, що тут ні слова не сказано ні про Христа, який помер за наші гріхи, ні про Його воскресіння з мертвих або Другому наступі. Тут не згадується ні про стан мертвих або судний день і навіть про сьомий день, суботу. Біблії, а саме: «На початку створив Бог небо та землю». Творіння – фундаментальна істина Писання. Все інше біблійне вчення – втілення, хрест, Друге пришестя та інші доктрини – ґрунтується на істині про те, що наш світ був створений Господом. сторінках Біблії, але й у перших п'яти книгах Мойсея, у пророчих книгах, Псалмах, Євангеліях, апостольських Посланнях, Діях та Одкровенні. Необхідно підкреслити, що майже у всіх випадках богословський контекст вимагає буквального розуміння цієї істини. Наприклад, Павло писав, що «смерть царювала від Адама до Мойсея і над непогрішними подібно до злочину Адама, який є образом майбутнього» (Рим. 5:14). Павло не просто пов'язує буквального Адама із буквальним Ісусом. Сам контекст п'ятого розділу Послання до римлян з'єднує цю ланку з Планом порятунку, ключовою доктриною, яку ми також розуміємо буквально: ми – занепалі істоти, на які чекає або вічна смерть, або вічне життя – буквально! Сам Ісус цитував слова з першого та другого розділів книги Буття: «Він сказав їм у відповідь: Чи не читали ви, що Той, Хто створив на початку чоловіка і жінку, створив їх? І сказав: Тому покине чоловік батька й матір і приліпиться до жінки своєї, і будуть двоє одним тілом, так що вони вже не двоє, а одне тіло» (Мт. 19:4-6). Якщо Ісус сприймав творіння буквально, наскільки ж нерозумно було б з нашого боку сприймати його інакше! Сама назва «адвентисти сьомого дня» безпосередньо вказує на буквальне семиденне творіння. Хоча деякі люди бажають включити в наше богослов'я теорію еволюції, адвентисти сьомого дня знають, що це неможливо, бо це означає знищити все, у що ми віримо. «Дарвініст сьомого дня» не є і не може бути адвентистом сьомого дня. розділах книги Буття, а також взаємозв'язки цієї доктрини з низкою інших наших поглядів, включаючи моральність, гріх, шлюб, управління та інше. Крім акценту на буквальному сприйнятті історії про творіння, у посібнику ще раз буде показано, як центральна звістка Біблії ґрунтується на історичній істині про творіння. Візьмемо, наприклад, Євангеліє. Згідно з еволюційною моделлю, Господь втілюється в розвинену людиноподібну мавпу, створену внаслідок жахливого, болючого циклу вбивств – так званого природного відбору, і все для того, щоб скасувати смерть останнього ворога (див. 1 Кор. 15:26). Але як смерть може бути ворогом, якщо це один із обраних Богом засобів для створення людини? Адже якщо Господь використав еволюцію, Йому довелося витратити не одну «людину прямоходячої», «гейдельберзької людини» і «неандертальця», щоб нарешті отримати людину, яка відповідає Його образу («людини розумної»). Якщо еволюція справді мала місце, тоді Ісус приходив врятувати людство від процесу, за допомогою якого Бог створив нас. Тут ми можемо побачити, що змішування біблійних істин з небіблейськими поглядами породжує логічну абсурдність, і у чесного шукача істини це питання має викликати занепокоєння. Під час вивчення уроків цього кварталу ми побачимо, чому істина про буквальний семиденний тиждень творіння має важливе значення для всього, у що ми віримо, і чому компроміс у цьому питанні веде до компромісу у всьому, що робить нас тими, ким ми є.

Л. Джеймс Гібсон – директор Дослідницького інституту науки про Землю (www.grisda.org) (Лома Лінда, Каліфорнія), автор низки статей на тему взаємозв'язку між творінням та наукою.