Це Відень, 1865 рік: доктора Ігнаца Земмельвейса загнали в божевільню, висміяли за його твердження, що немиті руки лікарів є першопричиною пологової лихоманки. На його совісті смерть тисяч матерів, а його сни наповнені кров’ю. 2153 рік: люди народжуються та вирощуються в племінних центрах, виховуються чужинцями та позбавлені сімейної любові. Чудом жінка завагітніла, а в’язень 730004 постає перед судом за приховування цього. Лондон у 2009 році: роман Майкла Стоуна про Земмельвейса було опубліковано після багатьох років відмови. Але поки Майкл поглинає свій приголомшливий успіх, його відчужена мати помирає і просить побачити його знову. Поки Майкл коливається, Брігід Хейз, виснажена та невпевнена, чи зможе витримати майбутні випробування, починає пологи своєї другої дитини. Це чудово побудований і надзвичайно сильний твір про материнство, який також є історією бунту, ізоляції та шкоди, завданої жорсткими ідеологіями.