У Шотландії мало що змінилося з часів Роберта Бернса і Вальтера Скотта: височіє на скелі Единбург, що нітрохи не змінився, стереже витоки річки Форт замок Стерлінг, плодоносить «Пояс» — як називають місцеві жителі територію між Единбургом і гірськими районами — і, розум , приваблює і підпорядковує своїй незаперечній магії знаменитий Хайленд. Нехай кілти, бонети та облямовані хутром гаманці перетворилися на приманку для туристів — шотландці, як і раніше, вірні собі та своєму минулому.