Третя Євангеліє відрізняється від інших тим, що вона була задумана автором як твір, що складається з двох частин і охоплює не лише час земної діяльності Ісуса Христа, але й початок і становлення Його Церкви, в якій діє Його Дух. Але так вийшло, що потім ці дві частини були розділені і стали сприйматися як самостійні книги – «Євангеліє від Луки» та «Дії апостолів». Сам текст автор ніде не називає свого імені, християнська традиція з давніх часів називає його автора Лукою. Найімовірніше, це скорочена форма поширеного латинського імені Лукий (у традиційному російському вимові – Люцій). Наприкінці найдавнішої рукопису Євангелія, що дійшла до нас (ймовірно, кінець II - початок III ст.) Вказується ім'я Лука. У Каноні Мураторі про Євангелію говориться таке: «Третя книга Євангелія – Євангеліє від Луки. Цей Лука був лікарем. Після піднесення Христа, коли Павло взяв його з собою як людину, яка присвятила себе веденню записів, він під своїм власним ім'ям написав те, що чув від інших, оскільки сам не бачив Господа в тілі. Він записав події так, як зміг про них дізнатися, почавши свою розповідь від народження Іоанна». Іриней Ліонський (кінець II ст.) теж називає автором Євангелія супутника Павла Луку і повідомляє, що він виклав у своїй книзі Звістку, проповідану апостолом. До цього часу відноситься ще один документ, так званий грецький пролог до Євангелія від Луки, в якому повідомляються деякі біографічні відомості про автора: «Лука був сирійцем з Антіохії, за професією лікарем, учнем апостолів; пізніше він слідував за Павлом до його мученицької смерті. Він безроздільно служив Господу, не мав ні дружини, ні дітей і помер у віці вісімдесяти чотирьох років у Беотії, сповнений Святого Духа». Там же повідомлялося, що Лука приступив до написання свого Євангелія за наказом Святого Духа, хоча вже існували Євангеліє від Матвія, написане в Юдеї, і Євангеліє від Марка, написане в Італії. Лука ж склав своє в Ахає для звернених у християнство язичників.