При всій відмінності героїнь романів Лоли Елістратової мова завжди йде про неї саму. Голосом Мати Харі вона розповідає: «Без прив'язі, без підтримки – я дівчинка, яка так і не стала дорослою, завжди невпевнена в завтрашньому дні і прагне прожити сьогоднішній день якомога повніше, не думаючи про наслідки. Вічно в пошуках самої себе, раз у раз зіштовхуючись із самою жорстокістю, шукаючи абсолют, який не може дати жоден чоловік…» Роман «Фізіологічна фантазія» можна було б назвати трилером, якби не поглиблений, історично точний опис матеріалу. Сучасні герої, наші сусіди по московському спальному районі, стикаються зі зловісною сексуальною містикою французького XVIII століття.