Цей двомоторний розвідник продемонстрував на випробуваннях швидкість, небачену навіть для винищувачів, — вищу, ніж у «Мессершмітта» Bf.109. За цей літак А. С. Яковлєв був нагороджений орденом Леніна, автомобілем ЗІС і премією в 100 тисяч рублів. Але, за відгуками льотчиків, які воювали на Як-2 і Як-4, «літак цей важко було назвати бойовим. Мале бомбове навантаження, ненадійна робота кулеметів робили його малопридатним для бойових дій. Дефекти, виявлені ще перед війною, не усунули. Щоправда, він мав високу швидкість, що дозволяла легко уникати «месерів», і досить погано горів у разі влучення ворожих снарядів. Чому ж перший бойовий літак Яковлєва став головним провалом у кар'єрі великого авіаконструктора? Чи вірити звинуваченням в «інтриганстві» та «авантюризмі», які звучали на його адресу? Чиї вини чудовий швидкісний розвідник, якого так не вистачало нашим військам, перетворився на невдалий ближній бомбардувальник? Чому відверто «сира» машина була швидко запущена в серію? І як воювали перші «які»?