«У житті є лише справжнє щастя – любити і бути коханою. Неможливо прожити не люблячи. Усі на світі шукають споріднену душу…» – саме так міркувала Наталка, приїхавши на відпочинок до Туреччини. Синє море з сонячними бризками, білосніжний пісок, пальми, що гойдають листям від освіжаючого морського бризу, зіграли з нею злий жарт. Вона шалено закохалася в молодого засмаглого турка Мустафу. Білозубий пройдисвіт настільки закрутив їй голову, що вона готова не тільки віддати йому всі гроші, взяти на себе подвійне вбивство, а й сісти у в'язницю на п'ятнадцять років...