Якщо судити за вікторіанськими романами, виникає відчуття, що вісімдесят відсотків населення Англії були ощасливлені спадщиною від багатих, щедрих і бездітних родичів, які до самої смерті не давалися взнаки. Ось ще одна історія про те, як головний герой познайомився з багатим кузеном, про якого раніше не знав ні сном, ні духом. Правда, в даному випадку спадкоємець і сам дуже багатий, а тому безкоштовні маєтки, що йдуть в руки волею випадкових хромосом, його не спокушають. >