1974 рік, група підлітків зустрічається в таборі мистецтв, не підозрюючи, що ця зустріч стане початком багаторічної дружби. На них чекає дорога від юності до зрілості, від мрії до практичності, але дружба лише зміцнюватиметься. Це історія про природу таланту, заздрості, грошей та влади. А ще про те, як легко все змінюється протягом життя. «Вуліцер написала захоплюючий роман про те, що робити, якщо геніальна та обдарована людина — не ти. Історія про довгу дружбу, в якій одні друзі талановитіші за інших, віддається в серці не тому, що всі ми коли-небудь дивилися на інших людей з білою заздрістю, гостро усвідомлюючи свої недоліки. А тому, що читаючи цей роман, розумієш, наскільки суб'єктивна чужа винятковість і що твоє, маленьке на вигляд життя теж може комусь здаватися межею мрій». (А. Завозова)