Герої історій Анни Матвєєвої наполегливо шукають свого часу та місця. Закохана в одинадцятикласника вчителька мріє про Англію. Хлопчик сподівається, що батьки знову будуть разом, а до нього замість вигаданого озера на сцені повернеться справжнє, і з ним – колишнє життя. Непомітно подорослішала дівчинка шкодує про минуле, що не сталося, стара діва все ще чекає своє неможливе майбутнє. Дружина невдачливого письменника обманюється мріями про літературний Парнас, а той бачить себе молодим серед старих друзів. «Адже немає страшніше, ніж дізнатися про своє місце і час». Не менш страшно – знати і не вміти його знайти.