Княжич Світловий був такий гарний, добрий і щирий, що припав до вподоби навіть самій Лелі, богині-весні. Але богиня не може любити, як смертна. З першим літнім днем вона залишає свого обранця, і майже рік, до нової весни, він чекає на зустріч з нею. Сумуючий за своєю коханою наречений стає знаряддям у руках Вели, Господині Підземної Води. Від неї Світловий навчиться того, чого йому краще б і не знати: як затримати Лелю на землі, щоб весна не змінювалася влітку.