Коли я побачила його вперше, він мало був схожий на людину і, швидше, нагадував дикого звіра на прізвисько Біс, замкненого в клітці, записаного в документах як піддослідний нелюд №113. Так його називали охорона та медичний персонал секретної лабораторії наукового центру під керівництвом професора акушерства та гінекології Ярославської, що займається дослідженнями в галузі генної інженерії. Моїй матері. Він став любов'ю всього мого життя, а я для нього - способом вирватися на волю, щоб потім повернутися і люто розправитися з усіма, хто утримували його в неволі... і зі мною в тому числі. У романі присутні сцени насильства фізичного, сексуального та психологічного. Як між головними героями так і загалом у сюжеті. Вільна інтерпретація ЛЗГ10. Практично не схожа на оригінал, окрім самої ідеї та деяких нюансів. Перша книга дилогії.

Має нецензурну лайку.