Життєвий шлях видатної російської співачки Надії Василівни Плевицької (1884–1940) завершився воістину трагічно. У смертну годину поряд з нею не виявилося жодної близької людини. Зникли ті, хто її пристрасно і ніжно любив і кого вона дарувала своєю любов'ю. Гірше того, від неї відвернулися всі, хто багато років їй аплодував, хто щиро захоплювався її талантом, хто плакав, слухаючи її голос. Вони не пробачили Плевицької того, що, намагаючись заслужити на можливість повернутися з чужини на батьківщину, вона погодилася брати участь у неймовірних операціях радянської розвідки. Дія книги Леоніда Млечина розгортається на тлі драматичної історії російської еміграції. Знак інформаційної продукції 16+