Мати кликала його Дідо, друзі – Моді, а жінки – Принцом. Він прожив всього 35 років – і це вже можна вважати дивом: плеврит, тиф і туберкульоз, що не виліковувався, не дали йому шансу. А він не збирався докладати зусиль, щоб хоч трохи подовжити своє існування. Він не хотів бути відомим, не думав про гроші, а вперто жив так, як мріяв, присвятивши себе мистецтву. Він не підлаштовувався під моду, не належав до жодної течії, сам вибирав, з ким дружити і ким захоплюватися. світ художників. А це – біографічний роман про його долю, його погляди на мистецтво, його друзів, покровителів і коханих і, звичайно, про унікальну художню атмосферу Парижа початку XX століття.